Як відомо, ідея субсидій далеко не нова — українці одержують державну допомогу для оплати «комуналки» трохи менше п’ятнадцяти років. Але якщо років із десять тому такої допомоги потребувало набагато менше люду, а для держави це було цілком посильним навантаженням, то сьогодні за субсидією звертаються мільйони родин, що стає немалою проблемою для державного бюджету.
За останні роки по допомогу звернулися мало не вісім мільйонів родин (ну, може, трохи менше). Міністр соцполітики України Андрій Рева, який, власне, і відповідає за надання необхідних субсидій, навіть не може достеменно сказати, скільки родин потребують такої допомоги й скільки її одержують: «Коли ми рахували, скільки взагалі може бути одержувачів субсидій, то виходили на 8-9 млн. За фактом на січень 2017-го їх було 7,5 мільйона. Решта 1,5 мільйона, швидше за все, мали формальне право на отримання дуже невеликих субсидій, але просто не захотіли займатися її оформленням».
Звісно, можна поставити питання, наскільки виправдана заробітна плата чиновників від соціальної політики, якщо вони навіть не знають точне становище у своїй же парафії, але питання це напевне залишиться риторичним. Цікавити зараз має інше: Міністр соцполітики після закінчення опалювального сезону вже неодноразово заявив, що до початку наступного (тобто 2018) року кількість сімей, які отримують субсидії, скоротиться до 5 мільйонів, цебто на третину. Невже очікується таке неймовірне зростання добробуту? Принаймні, саме на це розраховує український уряд: «Так як стрімкого зростання тарифів вже не буде, а доходи людей ростуть, я прогнозую, що на 1 січня 2018 субсидії отримуватимуть близько 5 млн домогосподарств. Десь третина відсіється».
Ну, про тарифи всі почули буквально 1 липня. І зрозуміли, що навіть коли досягаєш дна, то звідти можуть постукати. А зростання доходів — то це збільшення мінімальної заробітної плати до 3 200 грн., невідомо як намальовані середні зарплати понад десять тисяч у Києві й понад шість тисяч по Україні, а також поки що тільки заплановане збільшення чи осучаснення пенсій (скажімо, на 200 грн., що, звісно, відчутно відобразиться на добробуті пенсіонерів).
А чи не цікаво дізнатися, як викручується самотній пенсіонер, який вимушений розраховуватися за комунальні платежі за квартирку розміром із шпаківню з пенсії хоча б у півтори тисячі гривень (хоча це далеко не найменша виплата)? А як викручуватиметься, якщо не одержить субсидії?
Під загрозою одержання субсидій і у тих, хто працює, бо тільки підвищення мінімальної заробітної плати може позбавити допомоги близько чотирьох мільйонів українців. Хоча, як усі прекрасно розуміють, навіть підвищення «мінімалки» особливого добробуту нікому не принесло й із жиру ніхто з «мінімальщиків» не казиться. Особливо на тлі останніх подорожчань практично на все, які, до того ж, іще явно не закінчилися.
Про урядові плани зменшити кількість судсидіантів на своїй сторінці у Facebook написав голова комітету економістів України Андрій Новак: «У поточному році субсидії отримали 9 мільйонів українців. Але в уряді розраховують зменшити кількість людей, що отримують субсидії, на третину, а це значить, що в наступному опалювальному сезоні кількість тих, хто матиме право на отримання субсидій, зменшиться до 5 мільйонів… В результаті однією рукою дали, іншою – забрали. Як наслідок близько чотирьох мільйонів людей тепер не зможуть отримувати субсидії».
Не залишається поза увагою й давно обіцяна монетизація субсидій: «За 3-4 роки в уряді планують перейти на монетизацію споживачів». Але не варто забувати, що насправді першим етапом стане монетизація енергогенеруючим компаніям, а вже потім, через 3-4 роки, – монетизація споживачам: «Тобто монополістам – гроші сьогодні. Тому що споживачам гроші на руки не видаються, і перерахунок йде цим енергомонополістам. Іншими словами, чинний уряд самоусувається від справжньої монетизації і переносить її на той уряд, що буде працювати через 3-4 роки».
Тим часом, незважаючи на обіцянки віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка, що відчутних змін у системі нарахування субсидій наступного опалювального сезону не буде й Кабмін не змінюватиме формулу та критерії нарахування субсидії, плани Мінсоцполітики скоротити до 2018 року кількість одержувачів субсидій на третину вже оприлюднені. Хоча оприлюднені й плани збільшити ціни на тепло, що автоматично спричинить збільшення цін на «комуналку».
Яким же чином уряд планує зменшити кількість субсидіантів?
Політичний експерт Олександр Радчук сказав, що «кількість громадян, які потребують субсидій, стає дедалі більшою, а грошей у Держбюджеті не вистачає. Такий розклад був спрогнозований ще наприкінці 2016 року. Влада хоч і запевняє, що ситуація під контролем, однак очевидною є низка проблем, які говорять про зворотне: затримки з фінансуванням пільг і субсидій тривають від 3 до 6 місяців. Крім того, в Мінфіні визнали, що тих грошей, які були передбачені в Бюджеті-2017 на компенсацію субсидій, дійсно замало… Наближається час, коли Кабміну доведеться більш рішуче реформувати систему розрахунку за субсидії… Небезпека в тому, що додаткових коштів із Бюджету вистачить, щоб вирішити проблему лише до жовтня цього року. Далі почнеться нова хвиля заборгованостей, яка може мати значно гірші наслідки, адже тарифи на тепло зростатимуть і надалі».
На сьогоднішній день експерти прогнозують загострення ситуації з субсидіями, оскільки умови їх отримання змінилися: «З 1 травня діють нові норми, які спрощують порядок надання населенню субсидій. Оновлена програма надання субсидій збільшує соціальну норму, за якою надається послуга (для непрацездатної особи вона збільшується з 49 кв. м. до 75 кв. м. житла, в якому вона проживає), за рахунок місцевих бюджетів планується надавати субсидію громадянам, які проживають у садових будинках або дачних кооперативах».
Непросто зрозуміти й те, чому уряд, маючи серйозний брак коштів для виплати субсидій, збільшує перелік осіб, які можуть претендувати на отримання соціальної допомоги. Експерти говорять, що субсидія не може вважатися справді ефективним способом соціальної допомоги, оскільки жодні субсидії не спроможні вирішти роблему енергоефективності: «Причина в тому, що енергетичні витрати України є одими з найбільших у країнах Європи та світу. І саме житловий фонд і житлово-комунальне господарство є найбільш витратними секторами». Таким чином, на думку Олександра Радчука, «варіантів із терміновим вирішенням проблеми буде лише три: збільшувати витрати Бюджету ще приблизно на 20 мільярдів гривень для того, щоб погасити борги, залишити борги перед населенням для оплати їх наступного року або вносити зміни до формату нарахування субсидій… Збільшення вартості тарифів призводить до зубожіння українців, які змушені оформлювати субсидії. Грошей на компенсації в Бюджеті катастрофічно не вистачає, й водночас через такий перерозподіл податків держава продовжує стимулювати неефективне використання енергетичних ресурсів».
Одначе на що сподіватися тим, хто все таки розраховує на одержання чи на продовження субсидій, особливо зважаючи на підвищені вимог до претендентів? Претендентам на державну допомогу варто пам’ятати, що в кінці квітня уряд для «підвищення ефективності програми соціальної підтримки» ухвалив постанову №300, яка визначає причини відмови прохачам.
По-перше, субидія не буде надаватися тим, хто має борги по комунальним платежам хоча б за два місяці.
По-друге, причиною для відмови може бути одноразова витрата на суму від 50 тисяч гривень, причому це можуть бути не тільки покупки, але й лікування чи операції, за винятком необхідних для «забезпечення життєдіяльності». Слід розуміти, що покупка ділянки землі або машини відображається в державних реєстрах. Сюди ж належить і покупка будівельних матеріалів, і витрати на ремонт, а також на будь-що інше. Але купівля за готівкові кошти може залишитись і непоміченою для пильного ока спостерігачів. Хоча відділ верифікації Мінфіну звіряє інформацію з різних реєстрів і має доступ до банківських рахунків.
Іще минулого року президент Петро Порошенко підписав указ про відкриття банківської таємниці «для перевірки даних, які громадяни надали при оформленні соціальних виплат». Відтак на запит Мінфіну банк має показати рахунки конкретної сім’ї. Якщо виявиться, що щомісячний дохід вищий за вказаний у декларації або була зроблена покупка на суму від 50 тисяч гривень, таку сім’ю можуть залишити без державної допомоги.
По-третє, субсидія не надаватиметься, якщо виявиться прихований додатковий дохід, у тому числі від здачі квартири в оренду. Крім того, в урядовій постанові йдеться про всі незадекларовані доходи. А щоб оці самі незадекларовані злиднями «багатства» вчасно виявити й назбирати комусь на премію розміром у пенсію за два десятки років, а комусь на «гелікоптерні» арешти, Мінсоцполітики пропонує розширити повноваження соціальних інспекторів. Інформацію про доходи кожної родини органи соцзахисту матимуть можливість отримувати з податкової служби, Пенсійного фонду й будь-яких інших відомств.
Ну, і не слід забувати, що соцзахист перетвориться на соцнапад, якщо будуть виявлені порушення при користуванні субсидією — незаконно використані кошти доведеться повернути державі.
…На жаль, ніяк не можна зрозуміти, чому держава вважає за краще виплачувати субсидії, утримуючи штат, причому немаленький, соціальних служб, відділів субсидій, соціальних інспекторів, утримуючи приміщення, купуючи меблі, комп’ютерну й іншу техніку, виплачуючи заробітну плату величезній кількості людей, які забезпечують функціонування субсидійної системи, а не використати ці, прямо скажемо, немаленькі кошти для того, щоб у сусидіях не було потреби. А ще цікаво, скільки тих, хто забезпечує діяльність системи соціальної допомоги, сам таку допомогу отримує.
І чого ж то саме система надання субсидій, тобто система державної допомоги, здається такою непрозорою? Невже тому, що грошиків там забагато крутиться? Чи тому, що ані одержувачів субсидій, ані самі субсидії, тобто гроші, ніхто як слід порахувати не спроможний?
Джерело: zrada.today